Тлумачний словник Ушакова: совість – внутрішня оцінка, внутрішнє свідомість моральності своїх вчинків, почуття моральної відповідальності за свою поведінку.
Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: совість – моральне свідомість людини, що виражається в оцінці власних і чужих вчинків, на підставі певного критерію добра і зла.
Тлумачний словник Володимира Даля: совість – моральне свідомість, моральне чуття або почуття в людині; внутрішнє свідомість добра і зла; тайник душі, в якому відгукується схвалення чи осуд кожного вчинку; здатність розпізнавати якість вчинку; почуття, що спонукає до істини і добра, відвертає ото брехні і зла; мимовільна любов до добра і до істини; природжена правда, в різній мірі розвитку.
Словник з суспільних наук: совість – моральне усвідомлення того, що є добром і злом.
Спільне у всіх цих визначень те, що совість є моральною свідомістю людини. Отже, совість – це здатність розрізняти добро і зло, що спонукає людину робити усвідомлений вибір на користь добра.
Природа совісті
Одні вважають совість природним інстинктом людини, інші – частиною його розуму, треті – частиною людської волі, тоді як четверті вважають, що совість є похідною почуттів та емоцій людини. Чи так це?
Чи є совість одним з інстинктів?
Якби совість була похідною людських інстинктів, то вона спонукала б людей робити тільки те, що їм приємно, вигідно, а також те, що дозволило б їм вигравати в боротьбі за існування. Але в дійсності нам всім добре відомо, що совість часто спонукає людину робити саме те, що йому не тільки невигідно, але й неприємно. З точки зору еволюції, совість є – людською слабкістю. Вона анітрошки не робить людину «сильніше», а навпаки, гарантує йому повну поразку в жорстокій боротьбі за виживання, де виживають «найсильніші» і більш пристосовані.
Чи є совість продуктом людського розуму?
Сам по собі розум не здатний розглядати одні дії як моральні, а інші – як аморальні. Щоб це робити, він повинен керуватися совістю. Поза совісті розуму властиво лише знаходити ті чи інші дії або вчинки розумними або дурними, доцільними або недоцільними, раціональними чи нераціональними, вигідними або невигідними, і не більше. Саме совість спонукає розум не тільки вбачати в тих чи інших діях особисту вигоду або прорахунок, але й оцінювати вчинки з моральної сторони. Як совісті вдається це робити? За допомогою впливу на розум за допомогою моральних доводів.
Чи є совість продуктом нашої волі?
Совість відіграє величезну роль у прийнятті рішень, впливаючи на наш вибір. Але не варто думати, що воля і совість – це одне і те ж. Воля – це здатність робити усвідомлений вибір. Завдяки дії совісті, людина знає, як правильно (з моральної точки зору) вчинити в тій чи іншій ситуації. Тим не менш, людина може вирішити поступити так, як йому підказує його сумління, а може вирішити піти проти неї. Якби совість і воля були чимось неподільним, то це було б неможливо, і людина завжди б надходив тільки по совісті. Однак цього в житті не відбувається.
Чи є совість продуктом наших почуттів?
Совість не є похідною почуттів та емоцій людини. Але, як не дивно, совість здатна кликати до нашим почуттям, так само, як вона волає до нашого розуму. Як це відбувається? Совість спонукає людину робити хороше і уникати робити зле, супроводжуючи добрі вчинки почуттям радості і задоволення, а погані вчинки – почуттям сорому, страхами і душевними муками, які часто називаються «докорами сумління».
Отже, совість – це якась здатність особистості, благаюча до людських почуттів та емоцій, волі і розуму, спонукаючи надходити у відповідності з тим, що людина вважає добрим і правильним. Ця здатність проявляється у прагненні самостійно формулювати власні моральні обов'язки і реалізувати моральний самоконтроль, вимагати від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснюваних вчинків; один з виразів морального самосвідомості особистості.
Совість проявляється і в формі раціонального усвідомлення морального значення скоєних дій, і у формі емоційних переживань, відомих в повсякденній промові як «докори сумління». Зниження самооцінки під впливом «докорів сумління» іноді може стати причиною суїциду, коли людина не може більше жити, охоплений почуттям сорому, вини й осуду.
Чиста совість є джерелом внутрішньої радості і спокою, відсутність яких негативно позначається на психічному і фізичному здоров'ї людини. Психіатри стверджують, що більшість їхніх пацієнтів хворі тільки тому, що не знають, як зупинити докори сумління.
Формування совісті – складний і болісний процес, що вимагає часу, сил і особистого смирення.
Прислів'я та приказки про совість
Будь слугою совісті та господарем волі (азербайджанська прислів'я).
Багатий совісті не купить, а свою погубить (російське прислів'я).
Без рук, без ніг – каліка, без совісті – полчеловека (російське прислів'я).
Волосом сивий, а совісті немає (російське прислів'я).
Говори по справі, живи по совісті (російське прислів'я)
ГОЛОВНА СТОРІНКА 
