Згідно з Конституцією України (стаття 43), кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб [1]. Безумовно, конституційне право на здобуття обраної  професії й на подальше працевлаштування мають усі без винятку громадяни України. У цьому плані важко переоцінити значення професійно-технічної освіти для дітей, що мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Житомирське вище професійне училище-інтернат – унікальний навчально-реабілітаційний заклад, який не просто опікується дітьми з особливими потребами, а й надає їм можливість опанувати робітничі спеціальності, що користуються реальним попитом у сучасному суспільстві. Багаторічний досвід роботи з такими учнями (ось уже понад два десятиліття я виконую обов’язки майстра виробничого навчання) дає змогу зробити певні узагальнення щодо підготовки майбутніх кадрів для вітчизняної промисловості, бізнесу, служби побуту тощо.  

Наше училище-інтернат – єдиний заклад такого профілю на Поліссі – веде свою історію з листопаду 1969 р. У 1992 р. цей навчальний заклад був реорганізований у Житомирський технічний ліцей-інтернат, а з 2002 р. й дотепер має статус вищого професійного училища-інтернату. У непростих умовах реформування вітчизняної професійної освіти наш навчальний заклад залишається конкурентоспроможним у галузі „підготовки висококваліфікованих фахівців із технічно й технологічно складних, наукоємних професій або робітників, діяльність яких пов’язана із складною організацією робіт” [2].

Зокрема учні вищого професійного училища-інтернату можуть опанувати такі спеціальності:

1.     Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин

2.     Слюсар-електрик із ремонту електроустаткування. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин

3.     Оператор комп’ютерного набору. Соціальний робітник.

4.     Оператор комп’ютерного набору. Конторський службовець (бухгалтерія).

5.     Оператор комп’ютерного набору. Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.

6.     Оператор комп’ютерного набору. Секретар керівника (підприємства, установи, організації).

7.     Кухар. Кондитер.

8.     Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття. Взуттьовик з пошиття ортопедичного взуття.

За свою понад сорокарічну історію педагогічний колектив училища підготував для народного господарства понад 8 тис. кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів. Ми пишаємося тим, що наших випускників охоче беруть на роботу. Загалом більше 86 % вихованців училища-інтернату успішно влаштовуються відповідно до отриманих спеціальностей. Такий високий показник є результатом неформального ставлення адміністрації нашого навчального закладу до нагальних потреб дітей.

Директор Житомирського вищого професійного училища-інтернату, заслужений працівник освіти України Єнько Олена Миколаївна не тільки приділяє пильну увагу кожному учневі, а й не забуває про колишніх випускників, нині – молодих фахівців. Директор, викладачі та майстри підтримують постійний зв’язок із випускниками, цікавляться їхніми  досягненнями й намагаються допомогти у вирішенні поточних виробничих проблем. Спостереження за трудовою діяльністю учнів здійснюються протягом трьох років із дня закінчення училища. Таке небайдуже ставлення до подальшої долі молоді з особливими потребами дає змогу випускникам не почуватися самотніми й беззахисними в суворому дорослому житті. Весь  багаторічний досвід роботи свідчить про те, що випускники вищого професійного училища-інтернату знаходять гідне місце в сучасному світі.     

Так, наш навчальний заклад заслужено пишається успіхами випускника1972 року Володимира Ричагова. За багаторічну сумлінну працю на бердичівському підприємстві „Ремпобуттехніка” колишній вихованець училища-інтернату удостоєний високого звання „Заслужений працівник побутової сфери України”. Попри велику зайнятість, Володимир не забуває й про alma mater. Щороку він знаходить час на зустрічі з нинішніми учнями, передаючи молоді безцінний досвід роботи.

Випускник 1999 року Сергій Ващук успішно очолює сучасне підприємство „LG-сервіс” в м. Житомирі, а його однокурсник Андрій Тернопольський керує приватним магазином побутової техніки. Дмитро Цимбалюк працює заступником директора з виробничої частини в Баранівському центрі соціально-трудової, професійної та медико-соціальної реабілітації інвалідів.

Деякі колишні учні знайшли своє місце й на європейських теренах. Так, Павло Мельохін, отримавши картку поляка, працює в енергетичній компанії (Варшава, Польща). І це лише кілька прикладів успішного працевлаштування наших вихованців.

За доброю традицією, найкращі випускники (І. М. Дем’янчук,                 А. Б. Баланський, Н. М. Модліцька, С. А. Яневич – усього 14 осіб) залишаються працювати в училищі на посадах, які відповідають отриманій ними кваліфікації. Молоді фахівці успішно вливаються в наш дружний учнівсько-педагогічний колектив, демонструючи належний рівень професійної підготовки й серйозне ставлення до виробничих завдань.

Безсумнівно, кращому працевлаштуванню учнів посприяло й поєднання двох професій, наприклад: „Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування” та „Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин”. Така інтеграція, по-перше, призвела до збільшення набору учнів, по-друге, покращила їх якісний склад, по-третє, розширила можливості подальшого працевлаштування випускників. Варто відзначити, що в таких інтегрованих групах діти проявляють більшу  активність і в громадському житті навчального закладу. Так, саме майбутні слюсарі-електрики та електромеханіки Микола Гордієнко, а потім Дмитро Орлов очолювали учнівське самоврядування училища.

Під час навчання учні обов’язково проходять виробничу та переддипломну практики на підприємствах Житомира й Житомирської області, інших міст України. При виборі місця проведення практики враховуються бажання й можливості учнів, котрі прибули з різних регіонів держави. Звичайно, перевага надається населеним пунктам, в яких проживають  родини учнів. Цінність виробничої та переддипломної практик не обмежується винятково поглибленням фахових умінь і навичок. Саме під час проходження практики майбутні спеціалісти мають реальну нагоду якнайкраще зарекомендувати себе перед потенціальними працедавцями. Випускників, які показали належний рівень професійної підготовки, досить часто запрошують на постійну роботу. Так, у січні – лютому 2010 року Андрій Будніченко проходив виробничу практику на Баранівському державному підприємстві лісового господарства. Отримавши диплом за спеціальністю „Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування”, випускник улаштувався  в це ж господарство на посаду електрика.

Особлива увага приділяється працевлаштуванню дітей-сиріт. Згідно з чинним законодавством [3], після закінчення навчання такі випускники  отримують чималу грошову допомогу, можливість отримати житло. Державні соціальні стандарти та нормативи встановлюються й щодо мінімального стандарту в забезпеченні гарантованого першого робочого  місця,  яке  не  може  бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років із моменту початку такої роботи, а в разі  неможливості надання такого робочого місця – встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та  дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністрація училища-інтернату пильно стежить за дотриманням норм закону „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Так, у 2012 році працевлаштувалися випускники-сироти Микола Любар – на Житомирському заводі металевих конструкцій, Олександр Тарасенко – на підприємстві ТОВ АТК (м. Київ).

На жаль, далеко не всі випускники отримали роботу з обраного фаху. Однак і в таких непростих умовах можна застосувати набуті знання й навички. Наприклад, Сергій Ковальчук працює продавцем-консультантом з продажу побутової електротехніки в супермаркеті „АБВ-техніка”. Окрім основної роботи, випускник отримав можливість виконувати нескладний швидкий ремонт цієї техніки. Адміністрація магазину справедливо оцінює старанність Сергія Ковальчука, якого ставлять за приклад іншим співробітникам. Випускники 2006 року Євгеній Тимощук та Богдан Мирончук працюють в Житомирському трамвайно-тролейбусному парку електриками з ремонту пересувного транспорту, забезпечуючи його безперебійне функціонування.

Окремі приватні підприємства („ЕККА-ВАДС”, „Євросервіс” тощо) здійснюють постійний супровід учнів, яких планують узяти на постійну роботу. Такий вид співпраці дисциплінує вихованців, скеровує їх на поглиблене вивчення професійно зорієнтованих предметів, адже діти добре усвідомлюють значення теоретичної і практичної підготовки для подальшої успішної трудової діяльності.

Чимало наших випускників (тепер – майстри виробничого навчання) продовжують навчання у вищих навчальних закладах країни. Так, Михайло Шарандак – студент Вінницького національно-технічного університету, Олександр Бордюг – Київського  національного авіаційного університету, Леся Степанчук – Житомирського національного агроекологічного університету тощо. При цьому всі вони успішно продовжують виконувати свої функціональні обов’язки, поєднуючи роботу із заочним навчанням.

Немає сумнівів у тому, що учні досягають відмінних результатів в опануванні майбутнього фаху тільки тоді, коли вибір спеціальності здійснюється ними самостійно. Як радісно спостерігати за колишніми вихованцями, котрі, знайшовши себе в обраній професії, працюють неформально, творчо, з душею.

Випускники не забувають про Житомирське вище професійне училище-інтернат, часто відвідують рідний навчальний заклад, спілкуються з учнями, викладачами й майстрами, пишуть листи-подяки. Педагогічний  колектив на чолі з Єнько Оленою Миколаївною докладає всіх зусиль для того, щоб вихованці з особливими потребами отримали якісну освіту й здобули конкурентоспроможну професію, знайшовши гідне місце в житті.