Коли кричить від болю серце,

І сильно крається душа.

Ти бачиш наче у люстерці,

Як гірко котиться сльоза.

Вона скотилась і упала,

А на щоці лишився слід

І наче щось там обірвалось,

І вже від сліду тільки лід.

Цей лід розтопить добре серце

Гарячих почуттів потік.

І знову бачиш ти люстерце,

В якому топиться цей лід.

Вже лід розтанув і кінець,

І втихомирилося серце.

Вже не болить і молодець,

І враз розбилося люстерце.

Варивода Яна