Мої муки-твій витвір мистецтва,

Мої очі мов скляні чашки,

Моє серце заповнене текстом,

Там,де букви великі,тяжкі.

Ти майструєш мені срібну клітку

Я біжу по зелених стежках.

Намагаюсь порвати цю нитку,

Тільки в тебе це викличе страх.

Кожен день додаєш ти фрагменти

Може шкода,але не люблю.

Так навіщо кохаєш мене ти?

Розлюби.. Я благаю. Молю!

Не проси! Навзаєм ми не станем,

Тільки пташка заплаче пісні…

Не благай!Більше ми не розтаєм -

Все - одно відповім тобі «Ні»

Катя Мороз