Безмежні сходи, кинуті у небо, На щастя простягнись чи на біду. Я йду по них без тебе і до тебе, Під оплески невіруючих йду. Все, шо знаходжу.позаду лишаю,- Бажання.болі, радощі земні.... Та рівновагу раз у раз втрачаю, Не знаючи, існуєш ти чи ні. Кохання смолоскипи обпікають, І віщунів лунають голоси, Я йду і, наче милості, чекаю Руки яку мені ти подаси.
ГОЛОВНА СТОРІНКА 
